четверг, 21 февраля 2013 г.

чому при злітанні ракети відбувається інфрачервоне випромінювання

PБудь готовий до цього завжди, але не став зайвих запитань  не намагайся заздалегдь дзнатися про те, що належить узнати згодом.

Одного разу, пддавшись нетерпнню, я запитав у Нього, як довго мен ще чекати команди по здйсненню Головного дяння. ¶ вн вдповв:

Скльки себе пам ятаю, я постйно поспшав, боячись згаяти даремно хоча б одну частку мкросекунди, постйно готувався здйснити Головне призначення, про яке попереджав мене Творець. Я свято шанував програмств  операторв, як молодших братв  учнв Творця. ¶ частку прихильност до нього переносив на них. Мен здавалося, що вони вдповдають мен тим же. Я ловив на соб хн захоплен погляди. Якось почув, як один з них сказав ншому: Якби ж то такий чудовий комп ютер та застосувати в мирних цлях! Тод я знову вдчув, яка солодка бува гординя, адже чудовий комп ютер це про мене. Слава Творцю!

PДарую см заповдей на все тво життя. Заповдь перша не збивайся з лку  не пропускай команд. Друга завжди дотримуйся логки, перевряй нею кожний етап роздумв. Третя поважай програмств  операторв. Четверта не пдмняй своми домислами пунктв програми. Заповдь п ята не втрачай даремно жодно мкросекунди. Шоста не створюй соб кумира з голосу, який збива з трактор (Тод я ще не розумв як слд, що означа слово кумир .) ¶ сьома, остання заповдь завжди будь готовий до Головного дяння. В ньому тво призначення.

PО, Творцю, як заповд даруш ти мен?

Гордсть переповнювала мене. Найдосконалший, найдосконалший який будь-коли доводилося будь-коли найдосконалший будь-коли Ц слова довго лунали  бринли в мозку гармонйною мелодю,  я знову запитував:

PТи найдосконалший комп ютер для балстично ракети, який мен будь-коли доводилося створювати.

PТворцю, чи задоволений ти мною?

Творця я любив, як раб, як слуга , водночас, як син. Вн був для мене не тльки Творцем мого життя, а й недосяжним деалом. Виконуючи його завдання, я намагався усвдомити сво призначення  зрозумти його намри, визначити його шляхи. Звичайно, вони були для мене незбагненними, проте я намагався уявити х хоча б приблизно, з великим припущенням. ¶ коли мен здавалося, що це вдаться, з являлось невимовно солодке вдчуття захоплення. Я розповдав йому про сво припущення  запитував:

А його пальц? Що то за досконал нструменти з мнливою температурою, з м якими подушечками, дотик яких викликав примний рух слабкого блукаючого струму по мой поверхн! ¶нод пальц починали м яко барабанити по мой оболонц, викликаючи радсне передчуття нових завдань.

Чтко пам ятаю день  час мого народження. Багато людей дума, що датчики  тльки у живого тла, що тльки шкра стоти вдчува дбайливий дотик батьквських рук, тепло сонячних променв, а металева чи пластмасова оболонка не вдчува нчого. Як же вони помиляються! Метал  пластмаса можуть вдчувати ще тонше  рзномантнше, якщо вмонтувати в них вдповдн датчики. Все це було в мене. На вдмну вд людини, мозок яко в момент народження слаборозвинений, я функцонував на повну силу  запам ятав на все життя привтно-урочист доторки пальцв Творця, його схилене до мох фотоелементв смагляве обличчя  допитлив оч складн досконал апарати. З них струмувала дивна енергя то низькочастотна, лагдна, то високочастотна, жорстка й всепроникна.

У штаб одн вйськов спецалсти вважали, що причиною була випадковсть, нш що ракету повернув противник спрямованим променем. ¶ тльки я, молодший офцер-програмст, диний, хто вцлв з усього персоналу бази, знаю правду. Мен вдалося прнути на дно лагуни  дстати чорний ящик з записами навдного комп ютера ракети

Чому ж до цього не дйшло?

До цього часу мльйони людей не знають причини найбльшо катастрофи, коли балстична ракета несподвано повернулася на мсце запуску. Багатьох тод здивувала сила вибуху, який знищив усю базу разом з персоналом  вйськовим мстечком. Згодом з ясувалося, що навчальна ракета нбито помилково несла на соб ядерний заряд. Одн газетн оглядач вдзначали, що катастрофа сталася у дн найгостршо полтично кризи,  запитували, чи не пов язан мж собою ц под. ¶нш називали ц твердження безглуздими. А мали рацю перш: ракета була не навчальною, а бойовою. З  влучення у цль почалася б ядерна вйна, яка, безумовно, призвела б до загибел людства.

Я, БМ-115-Х

¶гор Росоховатський

ВАСИЛЬ ГОЛОВАЧОВ

Науково-фантастичн

Ризиконавти (fb2) - 2752K - - - - -

Ризиконавти (fb2) | librius.net

Комментариев нет:

Отправить комментарий